четвер, 6 лютого 2014 р.

Ісаак Ньютон



 Ісаа́к Н'ю́то́н ( 1643-1727) — англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих.Наукові праці Ньютона належать до механіки, оптики, астрономії, математики.

Математика

  •  розробив (незалежно від Готфріда Лейбніца) диференціальне та інтеґральне числення.
  • серед початківців числення нескінченно малих
  • Біном Ньютона       
                     
Фізика
Механіка 
Фундаментальна праця «Математичні начала натуральної філософії» (1687 рік). 
В якій сформулював основні закони класичної механіки
  • поняття масакількість рухусилаприскореннядоцентрова сила 
  • три закони руху (закони Ньютона)
  •  закон всесвітнього тяжіння. (Відкриття цього закону знаменувало перехід від кінематичного опису Сонячної системи до динамічного пояснення явищ і остаточно затвердило перемогу вчення Коперніка.)
  • показав, що з закону всесвітнього тяжіння випливають три закони Кеплера. Ньютон пояснив особливості руху Місяця, явище прецесії; розвинув теорію форми Земної кулі, відзначивши, що вона повинна бути стиснута на полюсах, теорію припливів і відпливів; розглянув проблему створення штучного супутника Землі тощо.

Ньютон створив фізичну картину світу, що панувала в науці  до початку 20 ст.  Але СТВ не відкинула зовсім закономірностей, установлених класичною механікою Ньютона, а лише уточнила і доповнила її для випадку руху зі швидкостями, порівнянними зі швидкістю світла. 
Ньютон встановив закон опору й основний закон внутрішнього тертя в рідинах і газах, дав формулу для швидкості поширення звукових хвиль.
В честь нього названо одиницю вимірювання сили-1 ньютон.
Оптика

  •  1666 року за допомогою тригранної скляної призми розклав біле світло на 7 кольорів (у спектр), тим самим довівши його складність (явище дисперсії), 
  • відкрив хроматичну аберацію. 
  • (1668,1671)Телескоп Ньютона,щоб уникнути аберації в телескопах — рефлектор оригінальної системи — дзеркальний, де замість лінзи використовувалося увігнуте сферичне дзеркало
  •  Ньютон досліджував інтерференцію і дифракцію світла. Вивчаючи колір тонких пластинок, відкрив  кільця Ньютона.
  •  Ньютон вважав світло потоком корпускул — корпускулярна теорія світла(але розглядав можливість існування і хвильових властивостей світла,  1675 року намагався створити компромісну корпускулярно-хвильову теорію світла). Свої оптичні дослідження він виклав у «Оптиці» (1704).


.





Томас Юнг


Томас Юнг (1773 - 1829 ) - англійський фізик, медик і поліглот(латинська,грецька. єврейська ,арабська)

Відомий своїми дослідженнями в області механіки суцільних середовищ, оптики. Пояснив акомодацію ока, першим описав астигматизм, заклав основи теорії капілярних явищ.Юнг ввів в механіку "Модуль Юнга" і термін "Енергія".

Модуль Юнга-Модуль пружності під час розтягу — відношення нормального напруження до відповідної лінійної деформації за лінійного напруженого стану до границі пропорційності.




На його думку,найвищим експерементом його життя був відомий тепер як Інтерференційний експеримент Юнга  також названий Інтерферометер на подвійних щілинах оптичний прилад, який він запропонував у 1802 році  для  спостереження явища інтерференції  когерентних  світлових  хвиль .                       Цей експеримент зіграв головну роль в прийнятті хвильової теорії світла

пʼятниця, 25 жовтня 2013 р.

Майкл Фарадей


Майкл Фарадéй  ( Michael Faraday, *22 вересня 1791Лондон — †25 серпня 1867,Лондон,) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле, член Лондонського королівського товариства (1824). .Фарадею першому належить думка про зв'язок електричнихмагнітнихта світлових явищ

В1821 вперше відкрив обертання магніта навколо провідника зі струмом і обертання провідника зі струмом навколо магніта;


Протягом наступних 10 років Фарадей намагався «перетворити магнетизм в електрику»;  його дослідження завершилося в 1831 відкриттям електромагнітної індукції



 Фарадей розпочав дослідження електролізу, відкрив його закони (1833–1834) і ввів термінологію,


В 1845, досліджуючи магнітні властивості різних матеріалів, Фарадей відкрив явище парамагнетизму і діамагнетизму. 


В 1845 він відкрив обертання площини поляризації світла в магнітному полі (ефект Фарадея), це було перше спостереження зв'язку між магнітними і оптичними явищами, які пізніше одержали підтвердження в електромагнітній теорії світла Дж. Максвелла


На честь Фарадея названа одиниця вимірювання ємності — фарад, а також стала Фарадея.

1 Ф = 1 Кл·В-1 = 1 Кл2·Дж-1 = 1 м-2·кг-1·с4·А2.